Офіційний сайт Львівсько-Сокальської Єпархії УПЦ КП

Зловити момент, коли душа співає, і записати цю пісню у поетичних рядках не кожен зуміє. Для цього потрібно вміти слухати, пізнавати, а найважливіше – любити до болю, до радості, до сліз. Пісня душі Юрчишин Оксани Іванівни просякнута сльозами. І хай ці слова під тягарем краплин нелегкої жіночої долі не зовсім вкладаються у визначені майстрами поетичного слова рамки віршових розмірів чи ритмів… І хай скептично налаштований читач, прочитавши ці рядки, зауважить: “Нічого нового”. Ці слова проймають і розчулюють, бо вони живі, щирі, народжені з гіркоти пережитого і по-справжньому солені, як сльози. Народилася Оксана Іванівна 15 липня 1967 у м. Львові. З 1974 по 1984 навчалась у Львівській середній школі №7. У 1986 закінчила Львівське педагогічне училище. З 1986 по 1998 працювала вчителем початкових класів у Львівській середній школі № 23. З 1998 – інвалід І групи загального захворювання. Одружена, виховує 16-річну доньку. Навесні 2002 після сповіді і Святого Причастя на славу Бога написала декілька віршів, що й стали піснею і сповіддю Християнки.

І. К.

Люблю я Бога завжди й навіки!

І дякую за зцілення дарунок.

А весняне пробудженя душі

для мене – ніжний Отчий поцілунок.

Єдиною піснею сприймаються

Дарунок вічної любові – Голгофа, хрест,

а на хресті – Ісус Христос стікає кров’ю.

У муках умираючи,

благословляє світ своєю вічною любов’ю.

І капає ця кров з Христа,

Змиваючи весь бруд гріха,

За нас, за тебе та за всіх,

хто заповіт його зберіг.

Зберіг у серці і душі,

у думці, погляді, у слові…

Дарунок Божої любові

несу я людям у вірші.

Дарунок вічного життя,

після сумління каяття

своїх провин і спотикання

В душі проблискує світання.

Світанок чистого життя

Без наклепів, обмов, ниття,

І частих війн, і битви серця

Без страху й смерті вороття.

З Ісусом в серці я живу

Й не відступлю уже ніколи

Він на руках мене несе –

руках тепла, душі, любові.

Дійсність

О Боже мій, о батьку милий,

Як хочу я в недільну днину

під руки взяти свого мужа,

За руку – донечку єдину

І в храм Господній йти на Службу.

Душа моя, мов птаха в клітці,

У тілі немічному б’ється.

Душа моя – то вільний вітер,

Немов оковами покритий.

Прийти у церкву, помолитись,

Сердечні болі всі відкрити,

За зцілення своє чудене

Я дякую – це Дар небесний.

І вірю, що цей день настане

Всі мрії враз за дійсність стануть,

Бо все можливе є для Бога–

Так каже Біблія – Господнє слово.

Прохання

О Отче любий, поблагослови

Моїм подругам діток на землі

Нехай несуть у серці дар хвали

І славу Богу нині й навіки.

Нехай відчують материнства смак,

Коли дитя лепече ніжно “мама”,

Тривожно плаче по ночах,

Росте і тішить нас роками.

Даруй їм діток добрих і земних,

Трохи бешкетних, не лукавих

Дитинства радісні забави

Нехай потішать нас усіх.

Любов посій у їх серцях

І вічності вінок блаженний

Нехай прославиться Твоє ім’я,

Наш Отче, вірний і благословенний.

Істина

Чого шукаєте живого серед мертвих? –

Звучить питання у моєму серці

І знаю я цю відповідь чудово

Дві тисячі вже літ живе Ісуса Слово

Христос живий сьогодні і навіки

Отцем благословенний Син

Течуть щодня води живої ріки,

Хто дар цей у собі зберіг й не відступив.