| “Облагородженою, світлою ходою ступає по землі святе Різдво – із таїнством вертепу, з колядою...” |
 |
 |
 |
|
Надія Кметюк авторка численних публікацій у пресі, у колективних збірниках та антологіях (зокрема, серії книг “Християнська читанка” видавництва “Братське”), лауреат премії ім. М. Підгірянки в галузі літератури та мистецтва обласного товариства “Просвіта”, премії ім. Андрея Шептицького. Мешкає у м. Коломиї на Івано-Франківщині. Навчалася в Чернівецькому медичному інституті, який за станом здоров’я змушена була покинути. Вже понад два десятиліття важко хворіє, не виходить з дому, перебуває під опікою мами; а свою любов до Бога та людей дарує у ніжних поетичних рядках. ІК
Перша зірка (Спогад) Велика таїна в роках не згіркла. Ну, з чим її ще можна порівняти?.. Святвечір... і Пречиста Перша зірка, Яку шукали в небі оченята.
Найперша Зірка! Як вона світилась! Дивилась в чисту душу з високості. А серденько в одвіт їй так молилось До сокровенної сльози, святої млості...
І так побожно, щиро сповідалось Перед Народженням Господнього Дитяти, Що в пам’яті на все життя зосталась Та Перша Зірка, що принесла в хату Свято.
Святий вечір Посвята рідним Мов таїна, мов диво-мрія, Приходить Вечір цей до Тебе. Прекрасна зірка вже зоріє На темнім оксамиті неба.
Найперша зірка, срібна-срібна, Така божественна і ясна. Весь світ схилився на коліна, І свічка на столі не гасне.
Молитва... Тиша... Мить прекрасна... В душі – і радість, і надія. Дитятко Боже – вже у яслах, І молиться над Ним Марія.
З небес злетілись янголята, Молитвенно затихли люди. Прийшло на землю добре Свято, Звершилось незбагненне чудо.
Сім’я сідає до Вечері, Святі Батьківські побажання. Святвечір відкриває двері Сердечним, щирим віншуванням.
Колискова для Божого Сина Спи, Маленький Божий Сину! Люлі-лю, Святе Дитя. В добру, зоряну годину Ти почав земне життя.
І Тобі, що всю Вселенну Нам тримаєш у руці, Ми вклоняємось натхненно, Як вклонялись мудреці.
Ладан, золото та смирну Ніс Тобі Далекий Схід. Ми ж — Вкраїну вільну, мирну, І душі, і серця цвіт.
Люлі-люлі, Божий Сину! Спи, Малесенький, засни. Ангелятка — на колінах, Принесли для Тебе сни.
Розпростерли білі крила, І тремтить легенький пух. Тут – Любов і Божа Сила, І Святий Небесний Дух.
Над Тобою – Божа Мати Проронила дві сльози... Світ ще прийде Вас вітати, З Вас напише образи.
І в віках, тисячоліттях Буде линути цей спів. І батьки продовжать в дітях Віру прадідів-дідів.
Люлі-люлі, Божий Сину! Спи, Малесенький, засни. Колискова з України Ніжно ллється в Твої сни.
Хай ніщо не потурбує Твій Дитячий Божий сон. Хай у Всесвіті панує Колисково-світлий тон.
Спи, Маленький Божий Сину! Люлі-лю, Святе Дитя. Спи і знай, що Україна Береже Твоє ім’я.
Свято надії Свято надії, що завжди з Тобою,– Вічне Пречисте Різдво. Божа Любов постає над журбою В серці страждальному – Бог.
Діви Святої й Дитяточка лики Світять крізь терни й пітьму. З княжого роду ідуть три владики, Йдуть поклонитись Йому.
В світлу поезію тихої ночі Ллється мелодія зір. Діви Терплячої лагідні очі Вмиті в криштальній сльозі.
АVE, Маріє! Святе Твоє лоно... Послух... Покора... Любов... Хай береже Вас з Дитятком, Мадонно, Світло моїх молитов.
Ти народила в убогій яскині, Бо ж не пустили ніде. Я заспіваю Господній Дитині, Я притулю до грудей:
Спи Вифлеємське Дитятко кохане, Очка свої зажмури. Музика зір, мов прекрасний орнамент, Світиться дивом згори.
Хай Богодух коронує Вселенну. Досить вже горя і сльоз. Возвеселіться, співайте натхненно, Бо народився ХРИСТОС!
Святий вечір Мов таїна, мов диво-мрія, Приходить вечір цей до тебе. Прекрасна зірка вже зоріє На темнім оксамиті неба.
Найперша зірка, срібна-срібна, Така божественна і ясна. Весь світ схилився на коліна, І свічка на столі не гасне.
Молитва... Тиша... Мить прекрасна... В душі – і радість, і надія. Дитятко Боже – вже у яслах, І молиться над Ним Марія.
З небес злетілись янголята, Молитвенно затихли люди. Прийшло на землю добре Свято, Звершилось незбагненне чудо.
Сім’я сідає до вечері, Святі батьківські побажання. Святвечір відкриває двері Сердечним, щирим віншуванням.
Нова зоря Нова Зоря засяяла над світом По милості Великого Творця, Щоб очищали ми – Господні діти Її промінням душі і серця.
Нова Зоря звістила нам новину, Яку несуть народи з уст в уста, Благословляючи ту зоряну годину, Як світ побачив юного Христа.
І непорочний Агнець, так пророче Народжений під золотом зорі, Вдивляється сьогодні в наші очі, Проміниться добром на вівтарі.
Христос рождається, щоб вічно бути з нами! І знову світ вітає те Маля! Бог є Любов, яка не перестане, І сяє в небесах Нова Зоря!
Різдво Різдво! Величне свято серця – Во ім’я істини і вічності життя. Пречиста Діва Богоматір’ю вже зветься, І німбом святості осяяне Дитя.
Серед мільйонів свіч, що нині сяють, Моя різдвяна свічечка горить. І міріади зір з небес вітають Цю неповторну мить, різдвяну мить.
Маленький Бог, покладений у ясла, До сліз зворушує серця і душі знов. І воскресає в тих серцях, де вже погасла, Дитятка Божого освячена Любов.
Різдвяне свято – вічне й неповторне: Хтось молиться, хтось хоче каяття, І вперше поцілує це Дитя...
Так довго марив світ і світу снилось Небесне сяйво Божої зорі. І ось Дитятко Боже народилось, Щоб сяять у віках на вівтарі!
Накинувши посріблену мережку, Милують око голубі сади. І Сам Господь благословляє нині стежку, Яка веде до свята коляди.
Облагородженою, світлою ходою Ступає по землі святе Різдво – Із таїнством вертепу, з колядою. ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! СЛАВІМО ЖЕ ЙОГО!
Різвяне слово Стражденні і покривджені, і хворі, Возвеселіться в цю врочисту ніч! Возрадуйтеся всі, хто нині в горі, І зойки втріть, і сльози втріть із віч!
Святе Різдво! О юність споконвічна! Царі вклонились, зорі мерехтять. Беззахисне Господнє й Чоловіче В людські долоні віддане Дитя.
Людино! Чуєш: будь, як світлий Ангел, – І втілюй мир в трудах твоїх земних! Завісу відхиливши, Божий Агнець Введе тебе в глибини таїни.
Людино! Чуєш: будь, як Чиста Діва, – Віддайся в розпорядження Небес. Господнє провидіння – вічне диво – Осяє шлях земний, полегшить хрест.
Людино! Чуєш: будь, як добрий Йосип, – І слабкість і невинність захисти! Ісус Христос, рожденний нині, просить: Любов’ю серця до небес рости! І пастушком іди в шуканнях Бога, Вклонись, знайшовши, як вклонився цар, – Й зболіле серце, сповнене тривоги, Наповнить благодаті світлий дар!
Освячує Вселенну вічна радість Так тихо-тихо стало на землі, Гойдаються дерева в білих тогах. Знов серце бачить ангела політ, Молитвословить з зіркою до Бога. Сніжисті ружі, лілії, євшан Різдвяно вимальовують морози. Над свічечкою молиться душа, Роняючи на землю вдячні сльози. А світ непевний, світ такий крихкий, Вмивається у хвилях благодаті, І зойком породіллі крізь віки Освячує вселенну вічна радість. Ідуть снігами юні посланці, Предивну тишу сколихнув дзвіночок. Тримає Діва зіроньку в руці, А в яслах спить народжений Синочок.
* * * В короні Неба – золота колиска. Блакитноперий Ангел нахиливсь. Вселенна... І зоря пречиста зблизька: Ісус Христос від Діви народивсь. Божественно. Пресвітло. І казково. У діадемі Вічної Краси Дитятком Споконвічне стало Слово, І світ Його Молитвою зросив...
* * * Десь із глибин високих світлих марев, Де розпрозорюються крильця в Янголят, У тиху ніч до вбогої кошари Молитва Божа лине... Свято свят: ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! Велике вічне диво – Животворяща Істинна Любов. Благословенна мить – всміхнулась Діва З Дитятком – в ореолі молитов.
* * * Різдвяні троянди в букеті палають, Дзвіночки пролили на світ голоси, Красуні ялинки гірляндами сяють – Запрошують в свято добра і краси. Молитвенно-чистим і ніжно-родинним Це свято приходить до кожного в дім. Дитятко Ісус йде до серця людини, З небес несучи Свій Божественний німб. А в небо різдвяна молитва хай лине, І в ній — наша віра, надія, любов До Того, Хто з іменем Божого Сина До кожного серця сьогодні ввійшов.
Минули ті дні, як на рідній землиці В нас Бога вбивали, калічили дух. Але на Свят-вечір в батьківській світлиці Ми в серці ховали Христа від наруг. Минули ті дні, любі сестри і браття, З Христовим Різдвом! Не соромтесь сльози. Сьогодні немає ні зла, ні прокляття. Є люди і Бог, Бог Добра і Краси!
Тут весь світ з любов’ю колихає * * * Христос прийшов до нас, і стало світло, Мов Сонце народилось для землі. І білим снігоцвітом все розквітло, І ангел ніс нам зорі на крилі. В убогому вертепі стало ясно – Благословив це таїнство Господь. А Син Його лежав сповитий в яслах, Маленьким Серцем промовляючи: приходь!.. Осяяний вертеп запрошує до себе, Дух таїнства не сходить з його стін. А Він – Христос – вже дивиться із неба, Як йдуть і йдуть до Нього на поклін...
* * * Зірки посипались додолу, Цілують Ангели сніги. І заквітчавши душу кволу, І затопивши береги, Благословенна Небесами Велика радість, мов ріка, Тече Господніми світами – В свічках, в молитвах і зірках… Сніги… Дороги… Мрії сині… Святиться звіздами Різдво. Блаженні ті, що плачуть нині, – Прийшов, прийшов на землю БОГ!
* * * О Різдво! Розпроміниться серце Від пречистого слова – Любов. Божа ласка і радість проллється В тишу рідних домів і церков. Ця гармонія світла й молитви! У сльозинці душі – промінець. Бог прийшов, щоб весь світ возлюбити, Бо Любов – це найвище з мистецтв!
* * * Земля і Небо! Небо і земля! Господь благословив усе на віки: Зірки і квіти, гори і поля, Моря, озера та блакитні ріки. Це – Божий світ, і ти у нім – дитя. Бог дарував тобі своє найвище чудо. Бог дав тобі прекрасний дар – життя. Світись життям, світись на радість людям! Неси цих Десять Божих Заповідей в світ, Щоб вберегти усі Його творіння, Гармонію і вічний дивосвіт, І Божу Правду, й Боже Воскресіння! |
