Офіційний сайт Львівсько-Сокальської Єпархії УПЦ КП

“Духовні пісні приносять велику користь, велике повчання, велике освячення і служать порадником до усякого благочестя, тому що і слова їх очищають душу, і Дух Святий сходить в душу тих, хто співає ці пісні” – такий епіграф, слова св. Йоана Золотоустого, об’єднує два видання, присвячені сакральному музичному мистецтву, укладачем та автором яких є Мирослав Дещиця (засновник та директор (з 1990 р.) Музично-богословського училища у Львові).

“Бібілійний музичний довідник”[1] – перша зі згаданих книг (науково-популярний посібник). Тут представлено найважливіші поняття про музику та спів, виконавців пісенних та інструментальних творів, про яких можна прочитати у Святому Письмі. Надзвичайно цікавими є словникові статті про музичні інструменти, популярні на Близькому Сході, назви яких уже давно не побутують у щоденному мовленні – набла, халіл, угаб, тоф, сельсеїм, кіннор, шофар. Кожна словникова стаття містить відповідні поклики на біблійне джерело – вказівку на місце у тексті з дослівним цитуванням контексту вживання цього поняття. Завершує книгу вибірка з Повної симфонії до Святого Письма з цитатами, у яких прочитуються поняття, винесені у заголовок статей.

В ілюстративних додатках (гравюри, малюнки на посуді, монети) можемо побачити описані музичні інструменти. Нотний текст уривку одного з перших відомих взірців ранньохристиянського гімну (ІІІ ст.) дає змогу уявити мелодику староєврейських антифонних співів.

Ще одна книга Мирослава Дещиці присвячена роздумам святителя Йоана Золотоустого про музику та церковний спів, ставлення до музичних інструментів, народних обрядів та їх музичного супроводу[2]. Праці вселенського Учителя Церкви (проповіді, трактати, листи) неодноразово ставали об’єктом наукових зацікавлень українських учених-богословів, істориків, філологів, а також дослідників історії духовної музики, адже відомі вони на українських землях ще з часів прийняття християнства. Важливо, що праця М. Дещиці є своєрідною збіркою-вибіркою з різноманітних творів думок святителя про сакральну музику. Завдяки чіткій структурі видання (вдале тематичне розміщення висловлювань мислителя з вказівкою на першоджерело), довідуємося, перш за все, про значення духовної музики у житті св. Йоана Золотоустого. Для нього це важливий елемент гармонії всесвіту, що визначає буття людини, життєві орієнтири, допомагає боротися з труднощами, є джерелом всіляких благ. Врешті, це невеличке видання дає змогу усвідомити важливість співаної молитви у духовному житті людини.

Обидві книги Мирослава Дещиці є “букварем” для тих, хто вивчає Святе Письмо, прагне зрозуміти музично-естетичні погляди візантійської доби християнства, специфіку творення православної духовної музики в Україні, збагнути сенс та важливість духовного співу у сьогоденні.

І.К.