Офіційний сайт Львівсько-Сокальської Єпархії УПЦ КП

«Слова» – назва надзвичайно актуального та необхідного у сьогоденні п’ятитомного зібрання порад, настанов, мудрих розважань на злободенні теми, відповідей на численні запитання духовних дітей афонського старця Паїсія Святогорця, що нещодавно з’явилося друком у стрийському видавництві редакції журналу «Премудрість Божа Софія» (2006 – 2009). У першому томі «З болем та любов’ю про сучасну людину» зібрано роздуми аскета про культуру і Церкву, людину та її призначення. «Духовне пробудження» – назва другого тому, у якому йдеться про духовну зброю, якою повинна навчитися володіти людина, щоб подолати гріх. А найнадійніші засоби для цього, наголошує старець – віра, любов та молитва. Роздуми про духовну боротьбу, спокуси та шляхи подолання життєвих випробувань знаходимо у третьому томі під відповідною назвою – «Духовна боротьба». Четвертий том («Сімейне життя») – книга для кожної християнської сім’ї, адже відображено у ній думки старця про міцну родину, дітей та батьків, ставлення до життя та смерті. Завершує п’ятитомник книга «Пристрасті та чесноти» – роздуми про гріхи, що найчастіше руйнують душу людини (себелюбність, гордість, осуд) і відповідні їм чесноти (смиренність, любов). Тематичне різноманіття висвітлених у п’ятитомнику аспектів духовного життя надзвичайно широке, а стиль викладу – простий та зрозумілий кожному, бо саме так, за спогадами очевидців, висловлювався колись старець. Сформульовані питання дають змогу усім читачам відчути себе співрозмовниками, учасниками діалогу зі старцем, а відповіді, поради та настанови спонукатимуть до осмислення та вдосконалення свого духовного світу.

І навіть якщо окремі твердження старця залишатимуться результатом суб’єктивного суворого аскетичного досвіду (наприклад, ригоризм у ставленні до ідентифікаційних кодів), все ж не вони визначають сприйняття та вшанування Православною Церквою видатного нашого сучасника. У кожному його слові та повчанні любов до Христа знаходить відображення у глибині почуттів та співпереживання з ближнім. І якою б це не було несподіванкою – Паїсій Афонський постає перед українським читачем не лише як величний чернець, але як справжній патріот своєї землі, громадянин, не абстрактний монах-космополіт, як часто популяризують примітивізовані публікації та брошурні витяги, розраховані на емоційне сприйняття фанатизованих мас, а справді послідовний православний ісихаст-грек. Вивчення досвіду такої духовної життєвої позиції надзвичайно важливе для сучасних православних українців, серед яких багато хто вагається у тому, чи можливою є духовна спільнота та сотеріологічна зрілість поза межами російської масової релігійності.

Завершує цикл видання шостий том (2010), у якому опубліковане «Повне житіє старця Паїсія Святогорця», написане ієромонахом Ісааком.

Блаженний старець Паїсій (1924 – 1994) (мирське ім’я – Арсеній Езнепідіс) народився 25 липня 1924 року (за ст. ст.) у поселенні Фараси, в Каппадокії, що в Малій Азії. Одразу після народження, його батьки переїхали до Греції і поселилися в невеличкому містечку Коніца. Там Арсеній здобув початкову освіту. З дитинства читав Житія Святих, щиро намагався наслідувати їхні подвиги. У юнацькому віці опанував нелегке ремесло теслі. У час громадянської війни (1944 – 1948) Арсеній Езнепідіс 3,5 роки служив в армії, за цей час здобув спеціальність радиста. Після повернення обрав подвижницьке життя аскета – став ченцем на Афоні, у монастирі Стоміон в Коніці і на Святій горі Синай. У 1966 році блаженний Паїсій заклав монастир. Помер старець 12 липня 1994 року. Поховали його за вівтарем храму Преподобного Арсенія Каппадокійського у монастирі святого Йоана Богослова біля селища Суроти, що знаходиться неподалік від Салонік. Про мудрого афонського старця знало багато людей, адже кожному, хто звертався до нього з проханням та потребою, він намагався допомогти. Його поради та настанови запам’ятовували, а навіть занотовували. Завдяки таким записам монахинь монастиря, яким опікувався старець, вже після смерті аскета, у Греції побачили світ книги зі словами старця Паїсія. Його «Слова» одразу розлетілися по світу у перекладах різними мовами.

Повне зібрання текстів українською мовою, видане з благословення Святійшого Патріарха Філарета, Ви можете знайти у нашій церковній крамниці.

ІК