| Проповідь Високопреосвященного митрополита Димитрія в день вшанування чудотворної Почаївської ікони Божої Матері |
 |
| Написав Лука Карпюк |
| Понеділок, 08 серпня 2011, 20:40 |
|
В цей святковий день відчувається особлива близькість Божої Матері до кожного з нас, тому що вшановуємо ми нашу українську святиню — Почаївську ікону Богородиці. Сьогодні неможливо уявити Почаївську Лавру без цієї чудотворної ікони. Взагалі, Почаївська гора — це особливе місце, що лежить на межі Галицької, Подільської, Волинської земель — наших Українських земель. У люту годину особливої небезпеки, коли український народ, здається, втратив усе і, особливо, своїх володарів, а разом із цим і державу, Божа Матір не раз являлась на Почаївській горі, для того щоб захистити наш знедолений люд від ворога. Вона не являлась просто так, це не була випадковість, а Її відповідь на молитви, на особливі теплі слізні молитви наших предків, звернені до Бога та до Неї, Вона бачила кожну сльозу і кожне горе тодішнього знедоленого населення України. Це для нас, нині таких більш-менш благополучних, не відчувається біль сердець матерів, які втрачали своїх синів, народжували дітей і їх, немовлят, також втрачали, бо татари майже кожного року вторгались на наші землі, вбивали та поневолювали наш народ. Якщо би хтось зазирнув у хроніку тодішнього літописця Михайла Литвина, то його б огорнув жах від прочитаного. Адже там розповідається про страшні поневіряння українського поневоленого люду на рабовласницьких ринках, а також і про те, наприклад, що рабів, яких ніхто не купував, через виснаження і хвороби, здавали лікарям для добування з них жовчі у виготовленні різних мазей. І читаючи рядки цієї хроніки 1550 р., стає зрозумілим, чому Божа Матір відвертала кулі й стріли, посоромлювала наших ворогів, чому Вона покривала нас Своїм чесним омофором. Коли ми говоримо про заступництво Божої Матері над нашою українською землею, то, перш за все, потрібно зазначити, що лише через глибоке смирення являлась Вона нам у чудотворних іконах. Тому що сама Божа Матір показала найбільший приклад смиренності, і, читаючи рядки Священного Писання, нам, можливо, хотілося б більше зустрічати згадок про Богородицю, але ми їх не знаходимо. Вона не присутня, наприклад, тоді, коли Христос приходить на Йордан хреститись, Вона не присутня на Фаворській горі, коли обраним учням являється слава та відкривається Божество Ісуса Христа; але присутня Вона разом із Сином на весіллі у Кані Галилейській, коли тамтешні люди потребували допомоги. Пречиста Мати разом із іншими жінками-мироносицями не віддаляється від свого розп’ятого Сина і бачить всі Його муки і страждання. Її серце пронизує біль за Єдинородного Сина – Спасителя світу. І сьогодні Вона не полишає нас, Вона видима й присутня у більш як триста чудотворних іконах, які просяяли особливою благодаттю у різні часи на українській землі. Божу Матір бачили святі Андрій та Епіфаній, коли Діва Марія простягала свій чесний омофор над знедоленими царгородцями. І сьогодні Богородиця, хай і невидимо, але присутня разом із нами, тому що Вона чує наші молитви, які підносимо ми перед Її чудотворною Почаївською іконою. Будемо ж, дорогі брати і сестри, так молитись до Божої Матері, щоб Вона не відвернула від нас Свій чесний омофор, щоб Її присутність у нашому повсякденному житті була непохитна. Для цього потрібно мати тверду віру, а віра ця — непростий дар, який дається не кожному, і який постійно потрібно просити у милостивого Бога. Тому нехай молитви, які сьогодні підносимо ми у цьому храмі, де особливо шанується Почаївська чудотворна ікона Божої Матері, будуть запорукою постійного Її перебування, піклування і заступництва над усіма нами. Амінь! |
